Легалізація по-українськи

Минулу статтю ми закінчили перерахуванням історичних дат, пов’язаних зі зміною СВІТОВОГО юридичного сприйняття канабісу:

«Січень 2014 року – штат Колорадо повністю легалізував канабіс, як для медичних, так і для рекреаційних цілей.

Жовтень 2017 року – в Канаді був прийнятий закон, що повністю легалізує канабіс на території країни.

Квітень 2019 року – в Ізраїлі набув чинності закон про декриміналізацію рекреаційного канабісу. Медичний каннабіс на землі обітованій дозволений з 1990х.

Грудень 2020 року – Комісія ООН виключила канабіс зі списку особливо небезпечних наркотиків».

І ось, нарешті, – барабанний дріб – прийшла черга нашої країни знести багаторічні стовпи вузьколобості і почати процес легалізації медичного канабісу. Процес, який, перемагаючи пекельний біль, очікують тисячі українських пацієнтів.

І Україна легалізувала … Набілон і Набіксімолс … Ну, тут нема чого додати, крім хіба що звуку сумного тромбона.

Отже, давайте – з серйозним болем в серці – розбиратися, що таке «легалізація по-українськи» і чому вона не працює.

 

У «цінізмометра» стрілка зламалася…

Почнемо, мабуть, з самого складного … З оцінки цинічності того божевілля, що зараз відбувається навколо легалізації медичного канабісу в Україні.

«Це натуральний лобізм, коли назва препаратів вписується до постанови Кабінету Міністрів. – Каже Дмитро Шерембей, голова фонду «100% життя» – Тобто тільки їх і можна продавати. Це спрей і таблетки. Одні стоять 600 доларів, інші – 2000 доларів. Чому вони стільки коштують? Тому що 20 – 25 – 30 років тому в країнах, де не було обороту канабіноїдів, фармкомпанії вирішили провести експеримент і лабораторно відтворити хімічні канабіноїди синтетичним способом. Це було складно, важко, але ось у них вийшло, і вони навіть медикаменти зробили. Але потім в Канаді і в усьому цивілізованому світі почався процес лібералізації, медичний канабіс став доступним і, відповідно відпала всяка потреба в цих препаратах. Але, звичайно, дістати з бог-зна-якої стародавньої історії ці два медикаменти і втулити їх в українську «постанову» – це ще який треба мати цинізм по відношенню до хворих! Такий плювок! Я б, звичайно, рекомендував Степанову, або представнику МВС зайти в палату паліативної допомоги, або в хоспісну палату, де вмирають люди, і сказати: «Ви знаєте, у нас є тут знеболююче. Ціна одного приблизно тисяч 14  гривень, а іншого – 50 тисяч гривень. Будете брати дві пачки, три чи десять? Треба тільки півмільйона віддати». Я думаю, що насправді всі хто сьогодні займається чорним ринком закочують очі при думці, що існують такі ділки, які продають за такими цінами упаковку препарату. Я думаю, що навіть якщо набити цю ось упаковку кокаїном, вона буде коштувати дешевше».

Беручи до уваги слова пана Шерембея, можна зробити відразу кілька висновків:

• МОЗ своїми діями створює грунт для появи монополії окремих фармкомпаній.
• Легалізація саме цих двох препаратів абсурдна сама по собі.
• Чорний ринок знову здобув перемогу.

Як вам така легалізація?

 

Особливості української легалізації

Експерт з державної політики щодо наркотиків Тарас Ратушний вважає, що говорити про цю ситуацію, як про легалізацію просто нерозумно.

І, на його думку, диявол тут криється в юридичних нюансах, які мають відношення і до нової постанови уряду. Проблема полягає в тому, що урядовий перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів складається з двох таблиць. Перша – зі списком заборонених речовин, а друга – зі списком речовин з обмеженим доступом.

Згадані препарати, як і потрібно було, перенесли в таблицю речовин з обмеженим доступом. А ось активний компонент цих препаратів – екстракт канабісу та тетрагідроканнабінолу – до сих пір знаходиться в забороненому списку.

«Цією поспішною постановою зробили все можливе, щоб не переносити ні канабіс, ні тетрагідроканабінол в таблицю з обмеженим використанням. І цим створили такий казус, коли державна реєстрація цього препарату буде неможливою», – пояснює Тарас Ратушний.

Це вже не кажучи про те, що, навіть пройшовши крізь вогонь, воду і довгу бюрократичну тяганину, препарати все-таки потраплять на полиці, скористатися ними зможуть далеко не всі пацієнти. Адже, як уже було сказано, ціна їх занадто висока для абсолютної більшості потребуючих.

За словами експерта, якщо вже і говорити про якесь ефективне рішення, то треба було б прибрати канабіноїди зі списку заборонених речовин. І ось тоді б до них отримали легальний доступ вчені і фармкомпанії, що, в свою чергу, дозволило б наповнити ринок дешевими і різноманітними препаратами. І, відповідно, допомогти більшій кількості пацієнтів.

Але для цього адже потрібно думати про хворих…

 

Чорний ринок переміг

«Насправді, ми точно розуміємо, навіщо це було зроблено. Це не питання тільки лобіювання фармкомпаній, які продають ці препарати. Це конкретно зупинка доступу до медичного каннабісу для хворих людей, зроблена легальним шляхом, щоб захистити чорний ринок. Ця мафія, яка координує чорний ринок в даному випадку, на жаль виграла, а пацієнти програли». – Коментує ситуацію Дмитро Шерембей.

З цими словами важко не погодитися. Адже, по суті, своїми діями МОЗ домігся того, що закон тепер грає на руку чорному ринку. Посудіть самі – легалізація «на папері» відбулася, а законні ліки все також недоступні. Звісно, пацієнти, опинившись у безвихідній ситуації, змушені будуть, як і раніше, звертатися до чорного ринку і, порушуючи закон, купувати необхідні препарати.

Виходить, що пацієнтів остаточно прирівняли до злочинців. І найстрашніше, що таких «злочинців» тисячі.

«Близько 12 тисяч сімей в Україні мають дітей, які страждають на тяжку форму епілепсії. – Каже пан Шерембей – І я кажу тільки про одну форму. Я не буду зараз перераховувати їх всі. Так ось, для них немає таблеток. Їх не існує в світі. Це не означає, що їх немає в Україні – їх немає взагалі в світі. Ні в Америці, ніде… Експериментальним шляхом було виявлено, що медичний канабіс, масло канабісу так допомагає діткам, що кількість нападів у них скорочується від 80 на добу до 0. Все просто! У держави навіть немає відповіді, як допомогти цим дітям. Але ось батьки знають – вони десятиліттями на чорному ринку купують масло канабісу, щоб їхні діти могли грати, пити, їсти, дивитися мультики, здобувати освіту, розвиватися. У всьому цивілізованому світі для цих дітей легалізовані препарати з медичним каннабісом».

 

Те, що вбиває надію

Хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз, онкологія, епілепсія, депресія, ПТСР – це невелика частина того спектру захворювань, при яких може допомогти канабіс. Чи впораються два неймовірно дорогих препарату з цим переліком хвороб? Відповідь більш, ніж очевидна.

«Вони (Набілон і Набіксімолс) покривають лише два стани здоров’я. Наприклад діти з епілепсією не отримають ліків на основі медичного канабісу завдяки цій постанові. – Розповідає Ольга Стефанишина, депутатка партії «Голос» і співавторка оригінального тексту «Закону для Софійки» – Це обдурювання людей – сказати «ми щось там легалізували і дали підзаробити деяким фармацевтичним компаніям».

Жахливо те, що з-за цієї постанови, написаної фактично «для галочки», – щоб закрити тему – люди, які страждають вищепереліченими захворюваннями просто втрачають надію на можливість позбутися від страшного болю.

«Як мама дитини з важкою формою інвалідності, хочу прокоментувати постанову Кабміну, якою нібито врегульовано питання доступу до медичного канабісу в Україні. Ця постанова не дає жодної можливості важкохворим українцям отримати ліки на основі медичного канабісу, які б ефективно поліпшували їхній стан чи лікували. Наразі я не можу піти в аптеку та купити необхідний препарат для моєї дитини, яка страждає від епілептичних нападів та спастичності м’язів. При основному діагнозі “дитячий церебральний параліч” їй можуть допомогти ліки на основі медичного канабісу, які доступні в ряді європейських країн та  дуже ефективні при такому захворюванні. Натомість ця постанова не дає такої можливості в Україні». – Каже Вікторія Мостовенко, мати Софійки, чиїм ім’ям названо закон про легалізацію медичного канабісу в Україні.

Але надія все ще є. Для цього треба всього лише прийняти оригінальний текст постанови.

Чи вийде довести цей законопроект до реалізації – дуже складне питання. Наведемо цитату Дмитра Шерембея:

«Я дуже сподіваюся, що волі у Верховній Раді вистачить, щоб підняти пальчик і натиснути на кнопку «жити» для тих людей, які вже втратили цю надію. Я думаю, що це дуже «натуральне» добро, в якому, напевно, немає вигоди для депутатів. Але мільйони людей в Україні раптом, на якийсь момент, отримають шанс далі жити, з меншим об’ємом болю, страждань, мук, і у них з’явиться такий інструмент, як медичний канабіс, який допоможе їм врегулювати проблеми з одужанням».

Як то кажуть – надія вмирає останньою! Так що будемо сподіватися, що бій за справжню легалізацію ще не програно.

Матеріал підготував

Михайло МАЛАХОВ-ШУЛЬЖЕНКО