Ну, зовсім трішечки

Кокаїн, алкоголь, фен – це вже пережитки минулого. Сьогодні в тренді щось інше. Сьогодні люди, що знаходяться «в темі», активно цікавляться такими речовинами, як, наприклад, ЛСД і гриби. Але фішка полягає не в самих препаратах, а в їх мікроскопічному дозуванні. Мета цієї практики – не відправитися в повноцінний тріп – а всього лише трохи повзаємодіяти з речовинами, строго контролюючи їх кількість.

Отже, сьогодні ми поговоримо про мікродозінг. Однак перед тим, як почати, обговоримо один момент. Ця стаття не є «пропагандою» даного тренду. Вона всього лише акумулює всю існуючу на даний момент інформацію. А ось що з цією інформацією робити – це рішення, яке лежить на совісті самого читача.

 

Що таке мікродозінг і звідки він взявся?

Поняття «мікродозінг» відносно недавнє в словнику любителів психоактивних ніштяків. Мікродозінг – це практика вживання крихітної кількості психоделіків, метою чого є не упоротися, а поліпшити концентрацію уваги, комунікаційні навички, підвищити креативність мислення.

Мікродозінг – поняття пов’язане в першу чергу з психоделіками – ЛСД, мескалін, ДМТ. Досить популярним є мікродозінг канабісу.

Мікродозінг прийшов з Кремнієвої долини. З початку 2010-х він надбав помітну популярність в колах старанних офісних роботяг, творчих особистостей та всіх бажаючих підвищити ефективність своєї праці.

Взагалі цей рух йде з Заходу, але потихеньку вже добрався і до нас.

Чому психоделіки? Тому що про здібності цих речовин «розширювати свідомість» говорили ще в 60-х. І хоча пізніше їх, зокрема ЛСД, стали вважати небезпечними наркотиками, про розширену свідомість не забули. В контексті того, що останнім часом ставлення до окремих речовин переглядається (наприклад, у багатьох європейських країнах і деяких американських штатах легалізована медична марихуана), по-іншому почали поглядати також на «кислоту».

 

Так а скільки ж це?

Мікродозінг має на увазі не одиничну дозу, а певну систему споживання.

Доза береться дуже маленька – від однієї двадцятої до однієї десятої звичайної дози. Існують різні таблиці з рекомендаціями, скільки і чого брати, але тут важливо розуміти одну річ. У мікродозінгі розрахунок дуже індивідуальний! Ви візьмете за основу якісь рекомендації, але все одно потрібно буде дозу підганяти під себе.

Не все можна мікродозувати. Деякі речовини взагалі категорично не можна. Наприклад, стимулятори, зокрема амфетамін, тому що це може привести до порушення регуляції дофаміну.

 

Протокол Джеймса Федімана

У 2011 році психолог Джеймс Федіман випустив книгу про психоделіки та мікродозінг. Він вніс свої пропозиції, як можна оптимізувати прийом ЛСД і не допустити розвитку толерантності. Федіман розробив протокол, яким сьогодні користується більшість прихильників системи.

Отже, згідно з Федіману, приймати потрібно за такою схемою: перший день (прийом) – другий день (не приймати) – третій день (не приймати) – четвертий день (прийом) і далі все повторюється. Тобто прийом раз в три дні.

Якщо дотримуватися правила, не буде галюцинацій, страху та інших небажаних ефектів.

Власне, яким буде ефект?

При правильному дозуванні і серйозному підході до справи можна знизити:

  • Тривожність
  • прояви депресії
  • посттравматичний синдром
  • перепади настрою

У той же час знаючі люди стверджують, що підвищуються:

  • концентрація
  • креативність
  • енергійність
  • комунікабельність
  • ефективність роботи

 

А тепер додамо трошки грибочків…

Окремо в темі мікродозінгу стоїть вживання мухоморів.

З огляду на мікроскопічні дозування, гриби, як і інші психоактивні препарати, які використовуються в мікродозінгу, не здатні викликати який-небудь психоделічний ефект. Але вони можуть якось вплинути на організм. Адепти мікродозінгу вірять, що, звичайно ж, в кращу сторону.

 

Чи корисний мікродозінг мухоморів?

На жаль, наука не така оптимістична. Якісних досліджень на тему мікродозінгу не так вже й багато, і вчені в основному концентрувалися на вплив ЛСД, а не мухоморів. Але навіть знаменитий психоделік виявився пустушкою.

Так, в одній роботі з’ясувалося, що мікродоза галлюциногена ніяк не впливає ні на продуктивність, ні на настрій, ні на гнучкість мислення або креативність. Єдиний зазначений ефект – суб’єктивне відчуття, ніби час тягнеться довше звичайного.

В іншому дослідженні теж не вдалося підтвердити, що мікродозінг може покращувати настрій або інтелектуальні здібності. Навіть навпаки: учасники експерименту, які отримали психоделік, здається, втрачали почуття гумору. Принаймні, вони майже не посміхалися побачивши картинок, які смішили людей з контрольної групи.

Резюме: що стосується мухоморів, то їх вплив в мікродозах не досліджувався взагалі. Тому твердження, ніби мікродозінг цих грибів може бути корисним, на сьогоднішній день є антинауковим.

 

Чи шкідливий мікродозінг мухоморів?

Теоретично в надмалих дозах і після сушки червоний мухомор, можливо, безпечний. Наприклад, відомий міколог, кандидат біологічних наук Михайло Вишневський у своєму блозі наполягає, що в грибі взагалі не так вже й багато небезпечних речовин. Причому більшість з них руйнуються під час термічної обробки.

Однак тут є багато «але».

  • Гриб все-таки отруйний

Червоний мухомор містить цілий ряд психотропних речовин, а також потужний токсин мускарин, який вражає центральну нервову систему. Симптоми отруєння з’являються через 1-4 години після вживання мухомора в їжу. Як правило, це нудота, блювота, рясне слиновиділення, звуження зіниць.

Ще через пару годин нездужання відступає, проте в деяких випадках отруєння мухомором може закінчитися смертю.

  • Ви не знаєте, що вам продали

Коли говорять про мікродозінг мухоморів, мають на увазі виключно червоні мухомори – тобто класичні, з червоним в білу точку капелюшком. А ось що саме за гриб виявився у вас за ваші гроші, ніхто сказати не зможе.

До того ж немає жодних гарантій, що гриб був термічно оброблений, тобто пройшов хоча б сушку гарячим повітрям. У ньому цілком можуть залишитися незруйновані токсичні речовини.

  • Ви ризикуєте отримати передозування

Якщо мікродозінг не діє, а гроші вже витрачені, так і хочеться збільшити дозу в надії на хоч який-небудь ефект. Але вживати незрозуміло якого грибу (а раптом це бліда поганка?) В відчутних кількостях – очевидно нездорова затія з малопередбачуваними наслідками.

Загалом, чи варто ризикувати заради примарної, ніким не доведеною користі мікродозінга – те ще питання.

 

Невелика доза наукової думки

Треба визнати, що на сьогоднішній день наукових досліджень на тему мікродозінгу, так само як і доказів / спростувань його користі чи шкоди поки замало для будь-яких серйозних висновків.

Однак цікаві експерименти вже проводилися. Ось один з них:

Вчені з Імперського коледжу Лондона провели масштабне сліпе плацебо-контрольоване дослідження впливу мікродозінга на психологічний стан людей за допомогою громадянської науки. Знайшлося близько двохсот добровольців, які відгукнулися на оголошення, і кожен з них протягом чотирьох тижнів отримував поштою конверт з капсулою, в якій міг виявитися психоделік, а могло – плацебо. Потім учасники заповнювали форми звітності про свій психологічний стан в додатку на смартфоні. Така схема експерименту гарантує, що знайдені ефекти будуть пов’язані з самим препаратом, а не з іншими психологічними причинами. Адже досить часто в випробуваннях ліків для поліпшення настрою учасники часто очікують, що відчують себе щасливішими, і саме це очікування покращує їх настрій навіть при прийомі плацебо.

Переваги використання ресурсів громадянської науки також ще і в невисокій вартості і можливість набирати учасників по всьому світу. Експеримент проводився на 191 людині, що робить його найбільшим плацебо-контрольованим дослідженням психоделіків на сьогоднішній день при тому, що його проведення виявилося відносно недорогим.

Дослідники розділили добровольців на три групи: перша отримувала в конверті мікродози психоделіку протягом 4х тижнів, друга два тижні займалася мікродозінгом, а ще дві – приймала плацебо, а третя отримувала тільки плацебо протягом всього експерименту. В результаті вчені не виявили статистично достовірних відмінностей між трьома групами.

Як мікродозування, так і прийом плацебо значно збільшили ряд психологічних показників, таких як благополуччя і задоволеність життям. Отримані дані підтвердили, що повідомлення про мікродозах, що поліпшують настрій, не були помилковими, але в той же час показали, що це було обумовлено ефектом плацебо. Як виявилося, прийом порожніх капсул з очікуванням отримання мікродози має ті ж переваги.

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що сьогодні ефективність мікродозінгу і, так званого, біохакінгу практично не доведена. Також ведуться наукові суперечки про користь і шкоду вкрай обмеженої кількості наркотичних речовин. А тому брати на віру окремі фрагменти інформації про позитивний вплив на організм мікродозінгу може бути, в кращому випадку, марно, в гіршому – небезпечно для життя.

Ну, а вже приєднуватися до цього тренду чи ні – особистий вибір кожної людини.

Дмитро ГУДКОВ

, 2021-07-02

Я хочу (с)делать пожертвование(ия)

I want (to do donation

Я хочу зробити пожертвування

Звернутися до нас!
Закрити

Ваше ім'я *

Ваша електрона адреса *

Тема повідомлення

Ваше повідомлення