Тріумф тверезості

За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я за 2018-2019 роки, Ісландія входить до рейтингу найбільш тверезих країн світу, займаючи 54-е місце. Але так було не завжди. Двадцять років тому ісландські школярі були в числі найбільш питущих в Європі. Як же країні вдалося змінити цю ситуацію і вплинути на молоде покоління?

Для того щоб відповісти на це питання нам потрібно подумки переміститися в іншу частину світу. А саме в Сполучені Штати Америки, де і був створений план витягуванню підлітків (не тільки ісландських) з алкогольно-наркотичної прірви.

Велику роль у долі підлітків, як мінімум одного континенту і одного острова, зіграв американський психолог Харві Мілкман, який досліджує людські залежності вже близько чотирьох десятків років. І в своїх дослідженнях він не раз приходив до дуже цікавих висновків.

Наприклад, у своїй докторській дисертації він прийшов до висновку, що споживачі героїну або амфетаміну відрізняються своєю життєвою позицією і підходом до вирішення проблеми стресу. Згідно Мілкману, героїнщики в такий спосіб хочуть «вимкнути» себе з неприємної ситуації, відмовитися від неї, а ті, хто споживають амфетамін, вибирають шлях активного опору.

Ця робота була опублікована в Journal of Nervous and Mental Disease, після чого Мілкмана запросили стати членом дослідницької групи американського Національного інституту зловживання наркотиками. Перед дослідниками було поставлено такі питання: чому люди починають вживати наркотики? Чому продовжують? Коли вони досягають порогу, за яким починається «зловживання»? В який момент вони здатні припинити? І чому виникає рецидив?

Свого часу Харві Мілкман і його колега Вільям Фрош, професор медичного центру факультету психіатрії Університету Колорадо, розробили теорію вживання наркотиків, стимуляторів і антидепресантів усіма віковими групами як результату, особистісної боротьби – так звану «Теорію копінга». У 1973 році ці вчені розкрили єдиний контекст змін Его-стану, сенсорних перевантажень і стрес-реакцій. Однією з причин виникнення наркоманії у підлітків вони вважали феномен копіювання впливу однолітків і подальшого відтворення процесів звикання.

Всі ці роки, вивчаючи залежність, Мілкман звернув увагу на одну і ту ж закономірність: звикання нерозривно пов’язано з поведінкою людини – і перше залежить від особливостей другого. Вчений вважає, що призвичаїтися можна до чого завгодно: до алкоголю, кокаїну, екстремальної їзди, сексу, кількості калорій. Різні речовини викликають біохімічні процеси в мозку, від яких потім і стає залежним організм.

А почалися його наукові спостереження з простих бесід з підлітками. Щодня спілкуючись з хлопцями, будучи ще викладачем в коледжі Денвера, він зацікавився, чому багатьох хлопців захоплюють алкоголь, сигарети і наркотики, і всерйоз зайнявся вивченням цього питання.

В результаті Мілкман вирішив піднести підліткам альтернативу – активності, які викликають схожі антистресові процеси, але при цьому є нешкідливими.

Психолог стверджував, що відчути «хімію мозку» можна різними способами, для цього необов’язково приймати алкоголь, наркотики або курити сигарети. Ті ж самі емоції можна випробувати, займаючись спортом, танцюючи, слухаючи музику, прогулюючись з друзями в парку, роблячи покупки в магазині, пробуючи смачну їжу, подорожуючи.

Мілкману вдалося перевірити свою теорію в 1992 році, коли він разом зі своєю командою виграв урядовий грант в розмірі 1,2 млн доларів США на реалізацію в Денвері програми Project Self-Discovery, в рамках якої дітям від 14 років з залежностями запропонували вибрати цікаві для них заняття. Досвід програми був успішним: підлітки не тільки практично відмовилися від алкоголю, наркотиків і тютюну, а й обзавелися друзями, стали замислюватися про своє життя, у них з’явилися захоплення і хобі.

 

Повертаємося до Ісландії

Результатами зацікавилися інші країни, в тому числі Ісландія. Незважаючи на посилену профілактичну роботу з дітьми та підлітками в школах, ситуація не змінювалася: хлопці продовжували пити, курити і приймати заборонені речовини.

Це підтвердили опитування, які Мілкман, будучи запрошеним консультантом в першому наркологічному центрі для підлітків (м. Тиндар), проводив в 1992, 1995 і 1997 роках. Учням від 14 до 16 років пропонувалося відповісти на питання про те, чи пробували вони алкоголь, сигарети і наркотики; бували п’яні; наскільки близькі з батьками; чим їм подобається займатися у вільний час та інше.

Результати виявилися жахливими. Близько 25% респондентів курили і більше 40% вживали алкоголь щодня. Лише ті, хто регулярно відвідував якісь заняття, зовсім не мали шкідливих звичок. Статистика показала, що потрібно негайно вживати заходів. Так в країні був розроблений новий національний план «Молодь в Ісландії», в рамках якого змінилися деякі закони.

Зокрема, стало не можна продавати сигарети і алкоголь підліткам, які не досягли 18 і 21 років відповідно. На телебаченні заборонили рекламу сигарет і спиртних напоїв. У містах ввели комендантську годину, і школярам до 16 років не можна стало з’являтися на вулиці після 22:00 взимку і після 00:00 влітку.

А щоб не було зворотного ефекту від такої заборони, Мілкман закликав школи взаємодіяти не тільки з дітьми, але і з батьками. У зв’язку з цим в кожній освітній організації створили батьківські комітети і шкільні ради з представниками батьків. Для мам і тат проводили лекції та семінари, розповідали їм про те, що важливо проводити зі своїми дітьми більше часу, потрібно частіше говорити з ними, знаходити спільну мову, дізнаватися, з ким вони дружать, що їм подобається і про що мріють.

Загальнонаціональний головний орган батьківських організацій «Будинок і школа» представив угоду для батьків. Матері і татусі, які підписали його, зобов’язані дотримуватися положень документа. Вони повинні проводити зі своїми дітьми не менше зазначеної в угоді кількості годин на тиждень, їм заборонено відпускати дітей на вулицю в пізній час і дозволяти проведення вечірок без участі дорослих.

Крім того, держава збільшила фінансування спортивних, музичних, художніх і танцювальних заходів для дітей та підлітків. Наприклад, в Рейк’явіку, де проживає більш як третина населення Ісландії, є Leisure Card, на яку кожній родині перекладається 35 000 крон для оплати занять дітей в гуртках і секціях.

З 1998 року в країні щорічно проводиться анкетування учнів. За даними опитувань, частка дітей 15-16 років, які вживають алкоголь, знизилася на 37% (з 42% в 1998 році до 5% в 2016-м), а число тих хто щодня палить сигарети скоротилося на 20% (з 23% до 3% відповідно). Таких показників щодо зниження рівня залежностей у підлітків від алкоголю, тютюну та наркотичних речовин немає в жодній іншій європейській країні. При цьому хлопців, що займаються в гуртках, стало майже вдвічі більше: 42% замість 24% в 1998 році. Число тих, хто проводить вільний час з батьками, також зросла в два рази: з 23% до 46%.

 

Від Ісландії до Європи

Досвід Ісландії так вразив європейську спільноту, що по аналогії з програмою «Молодь в Ісландії» була розроблена програма «Молодь в Європі». Але якщо в Ісландії програма була загальнонаціональною, то в інших країнах рішення, чи брати участь в ній, приймається на муніципальному рівні.

Як це відбувається сьогодні? Спочатку школярі відповідають на питання подібні до тих, що були в анкетах для дітей першого наркологічного центру м. Тиндар. Потім опитувальники відправляють кураторам в Ісландію, де вони обробляють отримані дані. Коли ця робота завершена і відомі результати, місцева влада впроваджує способи вирішення проблем з алкоголем, курінням і наркотиками у підлітків.

Але, незважаючи на перші спроби перейняти досвід Ісландії, домогтися таких результатів поки не вдалося ні в жодній іншій європейській країні.

Так наприклад, в одній з країн Балтії трапилася зворотна кореляція: активні заняття спортом виявилися фактором ризику. При більш детальному розслідуванні виявилося, що спортивні гуртки довірили колишнім військовим, які самі вживали препарати для нарощування м’язової маси, пили і курили.

Так причиною відсутності в Європі таких приголомшливих результатів є несистемний підхід до вирішення проблеми, до впровадження вже відпрацьованої програми. Саме небажання звертати увагу на деталі (а як відомо, диявол криється в деталях) і призводить до того що навіть хороша і універсальна ідея може не прижитися в інших країнах. Хоча сама ідея достатня проста – потрібно створити умови, в яких діти можуть вести здорове життя, – і тоді їм не потрібно буде вживати речовини, тому що вони зможуть жити весело та цікаво й без них.

Олесь НІКОЛЕНКО

, 2021-10-11

Я хочу (с)делать пожертвование(ия)

I want (to do donation

Я хочу зробити пожертвування

Call us!
Закрити

Ваше ім'я *

Ваша електрона адреса *

Тема повідомлення

Ваше повідомлення