Вірусні гепатити

Вірусні гепатити – розповсюджені та небезпечні інфекційні захворювання печінки. З усіх форм вірусних гепатитів, гепатит А є найбільш розповсюдженим. Серед споживачів ін’єкційних наркотиків розповсюджені гепатити В та С.
З усіх форм вірусних гепатитів гепатит А є найбільш розповсюдженим. Від моменту зараження до появи перших ознак хвороби проходить від 7 до 50 днів. Частіше за все початок захворювання супроводжується підйомом температури і може нагадувати грип. Більшість випадків завершується спонтанним одужанням та не потребує активного лікування. При тяжкому протіканню назначають крапельниці, що усувають токсичну дію вірусу на печінку.
Вірус гепатиту В передається статевим шляхом, при інфекціях нестерильними шприцами, від матері до плоду. В типових випадках, захворювання починається з підвищення температури, слабкості, болі в суглобах, нудоти та блювання. Іноді з’являються висипи. Відбувається збільшення печінки та селезінки. Також може бути потемніння сечі та знебарвлення калу.
Гепатит С – найбільш важка форма вірусного гепатиту, яку ще називають посттрансфузійним гепатитом. Доволі часто відбувається зараження через шприци у споживачів ін’єкційних наркотиків. Можливий статевий шлях передачі та від матері до плоду. Найбільшу небезпеку представляє собою хронічна форма цієї хвороби, яка нерідко переходить в цироз та рак печінки. Хронічний перебіг розвивається приблизно у 70-80% хворих. Поєднання гепатиту С з іншими формами вірусного гепатиту різко ускладнює захворювання та загрожує летальним наслідком.
Гепатит D – «хвороба-супутник», що ускладнює перебіг гепатиту В.
Гепатит Е схожий на гепатит А, але починається поступово і є більш небезпечним для вагітних.
Останній в сімействі гепатитів, гепатит G, схожий на гепатит С, але менш небезпечний. 

Шляхи зараження
Віруси гепатиту попадають до організму людини двома основними шляхами. Хворий може виділяти вірус з фекаліями, після чого той з водою або їжею потрапляє в кишечник інших людей. Лікарі називають такий механізм зараження фекально-оральним. Він характерний для вірусів гепатитів А та Е. Таким чином, гепатит А та гепатит Е виникають, в основному, в зв’язку з недотриманням особистої гігієни, а також при недосконалості системи водопостачання. Цим пояснюється найбільша розповсюдженість цих вірусів в малорозвинених країнах. Другий шлях зараження – контакт людини з інфікованою кров’ю. Він характерний для вірусів гепатитів В, С, D, G. Найбільшу небезпеку, зважаючи на розповсюдженість та тяжкі наслідки зараження, представляють віруси гепатитів В та С.
Ситуації, при яких, найчастіше відбувається зараження:
— переливання донорської крові. У цілому світі в середньому 0.01 – 2 % донорів є носіями вірусів гепатиту, тому в даний момент донорська кров перед переливанням реципієнту досліджується на наявність вірусів гепатиту В та С. Ризик інфікування підвищується у осіб, що потребують повторних переливань крові або її препаратів;
— використання однієї голки різними людьми в багато разів збільшує ризик зараження гепатитами В, С, D, G. Це самий розповсюджений шлях зараження серед споживачів ін’єкційних наркотиків;
— віруси B, С, D, G можуть передаватись при статевому контакти. Частіше за все статевим шляхом передається гепатит В. Вважається, що імовірність зараження гепатитом С у подружжя мала. Шлях зараження від матері до дитини (лікарі називають його «вертикальним») спостерігається не так часто. Ризик підвищується, якщо жінка має активну форму вірусу і в останні місяці вагітності перенесла гострий гепатит. Імовірність зараження плоду різко зростає, якщо мати, крім вірусу гепатиту, має ВІЛ-інфекцію. З молоком матері вірус гепатиту не передається. Віруси гепатитів В, С D, G передаються при нанесенні татуювань, голковколюванні, проколюванні вух нестерильними голками. В 40% випадків джерело зараження залишається невідомим.

Симптоми
Від моменту зараження до появи перших ознак хвороби проходить різний період часу: від 2-4 тижнів при гепатиті А, до 2-4 і навіть 6 місяців при гепатиті В. По закінченню цього періоду, під час якого вірус розмножується та адаптується в організмі, хвороба починає проявляти себе. Спочатку, до появи жовтухи, гепатит нагадує грип и починається з підвищення температури, головного болю, загального нездужання, ломоти в тілі, як при гепатиті А. При гепатитах В і С початок, як правило, більш поступовий, без різкого підйому температури. Так, вірус гепатиту В, проявляє себе незначним підвищенням температури, біллю в суглобах, іноді висипами. Початкові прояви гепатиту С можуть обмежитись слабкістю та зниженням апетиту. Через декілька днів картина починає мінятись: зникає апетит, з’являються болі в правому підребір’і, нудота, блювота, темніє сеча та знебарвлюється кал.    Лікар фіксує збільшення печінки і, рідше, – селезінки. В крові виявляються характерні для гепатитів зміни: специфічні маркери вірусів, збільшується білірубін, печінкові проби збільшуються в 8-10 разів. Зазвичай після появи жовтухи стан хворого покращується. Однак це не відбувається при гепатиті С, а також у хронічних алкоголіків та наркоманів, незалежно від вірусу, що викликав це захворювання, в зв’язку з інтоксикацією організму. Клінічний перебіг гепатитів може бути різного ступеню важкості: легка, середньоважка та важка форми. Є ще й четверта, фульмінантна, тобто стрімка форма. Це найважчий різновид гепатиту, при якому розвивається масивний некроз печінки, закінчується зазвичай смертю хворого. Найбільшу небезпеку представляє собою хронічний перебіг гепатитів. Хронічний перебіг характерний тільки для гепатитів  B, C, D. Найбільш характерними ознаками хронічних гепатитів є нездужання та зростаюча до кінця дня підвищена втомлюваність, неможливо виконувати дотеперішні фізичні навантаження. На пізній стадії хронічного вірусного гепатиту виявляється жовтуха, потемніння сечі, свербіж шкіри, кровоточивість, схуднення, збільшення печінки та селезінки, судинні зірочки.

Лікування
Тривалість гепатиту А в середньому складає 1 місяць. Спеціальне противірусне лікування при цьому захворюванні не потрібне. Лікування включає в себе: базисну терапію, постільний режим, дотримання дієти. При наявності показань назначають дезінтоксикаційну терапію (внутрішньовенну або пероральну), симптоматичну терапію. Зазвичай рекомендують уникати вживання алкоголю, який, як ядовита речовина, може послабити і без того пошкоджену печінку.
Гострий вірусний гепатит В з вираженими клінічними симптомами закінчується одужанням в більше ніж 80% випадків. У хворих, що перенесли безжовтушну або субклінічну форму, гепатит В часто стає хронічним.  Хронічний гепатит з часом призводить до розвитку цирозу та раку печінки. Повного одужання від хронічного гепатиту В практично не буває, але можна досягнути сприятливого перебігу захворювання при умові виконання певних рекомендацій, що стосуються режиму праці та відпочинку, харчування, психоемоційних навантажень, а також при прийомі препаратів, що покращують обмінні процеси в клітинах печінки. Обов’язково проводиться базисна терапія. Противірусне лікування назначається та проводиться під суворим наглядом лікаря і тих випадках, коли є показання. До противірусного лікування відносяться препарати групи інтерферонів. Лікування довготривале. Іноді виникає необхідність в повторних курсах терапії.
Гепатит С – найбільш серйозний вид гепатиту. Розвиток хронічної форми спостерігається як мінімум у кожного сьомого хворого. У цих хворих є високий ризик розвитку цирозу та раку печінки. Основою всіх схем лікування є інтерферон-альфа. Механізм дії цього препарату полягає в запобіганні інфікування нових клітин печінки (гепатоцитів). Застосування інтерферону не може гарантувати повного одужання, однак, лікування попереджає розвиток цирозу та раку печінки.
Гепатит D протікає на фоні гепатиту В. Лікування гепатиту D має проводитись в стаціонарі. Потрібна як базисна, так і противірусна терапія.
Гепатит Е не лікують, тому що організм людини достатньо сильний, щоб позбутись вірусу без лікування. Через місяць-півтора наступає повне одужання. Іноді лікарі назначають симптоматичну терапію для усунення головного болю, нудоти та інших неприємних симптомів.

Ускладнення
Ускладненнями вірусних гепатитів можуть стати функціональні та запальні захворювання жовчних шляхів та печінкова кома, і якщо порушення в роботі жовчовивідних шляхів піддається терапії, то печінкова кома є грізною ознакою миттєвої форми гепатиту, що закінчується летальним наслідком практично в 90% випадків. У 80% випадків миттєвий перебіг обумовлений поєднанням дії вірусів гепатитів В та D. Печінкова кома настає через масивне омертвіння (некроз) клітин печінки. Продукти розпаду печінкової тканини попадають в кров, викликаючи ураження центральної нервової системи та згасання всіх життєвих функцій. Хронічний гепатит небезпечний тим, що відсутність адекватного лікування часто призводить до цирозу, а іноді і до раку печінки. Найтяжчий перебіг гепатиту викликає поєднання двох або більше вірусів, наприклад В та D або B та C. Зустрічається навіть B + C + D. В такому випадку прогноз дуже несприятливий.

Профілактика
З метою уберегтися від зараження гепатитами, необхідно дотримуватись нескладних правил. Не слід споживати некип’ячену воду, завжди мити фрукти та овочі, не нехтувати термічною обробкою продуктів. Таким чином можна завадити зараженню гепатитом А. В цілому, необхідно запобігати контакту з біологічними рідинами інших людей. Для запобігання гепатитам B и С – в першу чергу, з кров’ю. В мікроскопічних кількостях кров може залишитись на бритвах, зубних щітках, ножицях для нігтів. Не слід користуватись цими предметами спільно з іншими людьми. Не можна робити пірсінг або татуювання нестерильними інструментами. Необхідно застосовувати заходи обережності під час статевої близькості. 

Вакцини від вірусу гепатиту В
Для профілактики інфікування вірусом гепатиту В використовують вакцини від гепатиту В (Енджерікс В, Дженерікс, Комбіотех, Еувакс та інші). В даному випадку ми використовуємо вакцину фірми Дженерікс, виробництва США.

Як працює вакцина від гепатиту В?
Вакцини являють собою розчин, що містить основний імуногенний білок вірусу гепатиту В, HВs Ag. Антитіла до цього білку (тобто, до вірусу гепатиту В) починають вироблятись через два тижні після введення вакцини. Після трьох необхідних введень вакцини імунітет виробляється в 99% випадків.

Як роблять щеплення від гепатиту В?
Схема введення вакцини така: після першої вакцинації через 1 місяць роблять друге щеплення, а через 6 місяців – третє. 1 мл вакцини вводять внутрішньом’язово в дельтовидний м’яз плеча.  

Чи бувають ускладнення після щеплення?
Сучасні вакцини не викликають серйозних побічних реакцій. Можлива болючість в місці введення, легке підвищення температури, дуже рідко – алергічна реакція. Ці явища швидко проходять самі. Загальна частота будь-яких побічних явищ складає 2-5%. В цілому, медичне товариство оцінює зареєстровані вакцини від гепатиту В як ефективні та безпечні для дітей та дорослих.

Чи потрібно підтверджувати ефективність вакцинації аналізами?
При масових стандартних вакцинаціях спеціальне обстеження не виконується.

Наскільки надійний захист від гепатиту В за допомогою щеплень?
Вакцина надійно захищає від зараження гепатитом В. Триразове введення вакцини по вказаній схемі призводить до утворення специфічних антитіл, що запобігають розвитку захворювання гепатитом В у 99% щеплених. Імунітет до гепатиту В зберігається впродовж 8-10 років, але часто залишається на все життя.

Кому слід пройти вакцинацію?
Щеплення потрібно робити всім. Також вакцинувати пацієнтів, інфікованих іншими гепатотропними вірусами (наприклад, HCV), членів родин хворих гепатитом В, ВІЛ-інфікованих, медичних працівників та студентів медичних вузів, всіх, хто працює з препаратами крові та тих, хто їх виробляє, хворих, що знаходяться на гемодіалізі (апарат «штучна нирка»), людей, що споживають наркотики та представників інших груп ризику.

Leave a Reply

Я хочу (с)делать пожертвование(ия)

I want (to do donation

Я хочу зробити пожертвування

Call us!
Закрити

Ваше ім'я *

Ваша електрона адреса *

Тема повідомлення

Ваше повідомлення